Спільна сумісна власність подружжя
Усе, що подружжя придбало за час шлюбу за спільні кошти — квартира, автомобіль, заощадження, бізнес — за загальним правилом є спільною сумісною власністю. Не має значення, на кого з подружжя майно офіційно оформлене: якщо воно набуте в шлюбі, презюмується, що воно спільне, і ділиться порівну — по 50%.
Що НЕ підлягає поділу
- майно, яке належало одному з подружжя до реєстрації шлюбу;
- майно, отримане одним із подружжя в дарунок або в спадок, навіть під час шлюбу;
- особисті речі — одяг, взуття, предмети особистого користування;
- майно, придбане за особисті кошти одного з подружжя (наприклад, продавши довшлюбну квартиру).
Останній пункт часто стає предметом спору — довести «особисте походження» коштів потрібно документально: договорами купівлі-продажу, банківськими виписками, датами операцій.
Як ділиться бізнес і борги
Частка в бізнесі, зареєстрованому під час шлюбу, також вважається спільним майном, навіть якщо офіційно записана на одного з подружжя. Що стосується боргів — кредити та позики, взяті в інтересах сім'ї, діляться між подружжям пропорційно до часток у майні; борги, взяті одноосібно і не на спільні потреби, залишаються особистим зобов'язанням того, хто їх брав.
Шлюбний договір як спосіб уникнути спору
Шлюбний договір, укладений до або під час шлюбу, дозволяє наперед визначити інший порядок поділу майна — відступити від правила «порівну». Якщо такого договору немає, діє законний режим спільної власності, і саме він стає предметом спору в суді.
Строк позовної давності на поділ майна
Загальний строк на звернення до суду з вимогою про поділ майна подружжя — 3 роки, і рахується він не з дня розлучення, а з дня, коли один із подружжя дізнався або мав дізнатись про порушення свого права власності (наприклад, коли інший з подружжя почав перешкоджати користуванню майном).