Три шляхи розірвання договору
1. За згодою сторін
Найпростіший варіант — якщо обидві сторони готові розірвати договір, достатньо укласти додаткову угоду про розірвання в тій самій формі, що й основний договір.
2. В односторонньому порядку
Можливе лише тоді, коли це прямо передбачено самим договором або законом — наприклад, для деяких видів договорів (оренди, надання послуг) закон дозволяє одній стороні відмовитись від договору, попередивши іншу сторону в установлений строк.
3. Через суд
Якщо друга сторона не погоджується розривати договір добровільно, а підстав для одностороннього розірвання немає, залишається судовий шлях. Підстави для цього:
- Істотне порушення договору іншою стороною — таке порушення, через яке постраждала сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
- Істотна зміна обставин — якщо обставини змінились настільки, що, знаючи про це заздалегідь, сторони або взагалі не уклали б договір, або уклали б на інших умовах.
Що робити, якщо контрагент не виконує договір
- Письмова претензія. Чітко фіксуєте, яке саме зобов'язання порушено, і встановлюєте строк для усунення порушення.
- Фіксація доказів. Переписка, акти, платіжні документи — усе, що підтверджує факт порушення.
- Позов до суду. Якщо претензія не дала результату — вимога про розірвання договору та/або стягнення збитків і неустойки.
Чи можна повернути кошти після розірвання договору
Так, за загальним правилом сторони повертають одна одній усе отримане за договором, якщо інше не передбачено законом чи домовленістю сторін. Якщо через невиконання договору завдано збитків, їх можна стягнути окремо — розірвання договору й відшкодування збитків не виключають одне одного.
Головна порада: перевіряйте договір до підписання
Більшість «невигідних» договорів можна було б уникнути на етапі підписання — уважний аналіз умов коштує значно менше, ніж судовий процес про розірвання договору чи стягнення збитків постфактум.